Тенденції розвитку жіночої новелістики Катару кінця XX – початку XXI століть (на прикладі збірки Даляль Халіфи "Я – квітка білого жасмину")

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2021.27.50-55

Анотація

Розглядається жіноча новелістика Катару кінця XX – початку XXI ст. Коротко схарактеризовано основні здобутки жіночої новелістики у розбудові жанру новели в літературі Катару, починаючи від її зародження у 70–80 рр. та закінчуючи періодом художньої зрілості кінця 90-х – 2000-х рр. Наприкінці 70–80-х рр. катарська новелістика зазнає значного поступу завдяки творчості письменниць: Кальсам Джабр, Умм Аксам, Нури ’Аль Са‘ад, Хісси аль-Джабір та Маїси аль-Халіфі, – які почали зображати внутрішній світ персонажів, відмовившись від прямого зображення дійсності, що позначилося на формі їхніх творів. Особливу увагу арабських критиків своєю новизною привернули збірки Кальсам Джабр "Біль арабської жінки" ("وجع امرأة عربية", 1993 р.) та Нури ‘Аль Са‘ад "Продавець газет" ("بائع الجرائد", 1989 р.), які, на їхню думку, стали стрибком у розвитку катарської новелістики. Серед представниць покоління 1990–2000-х рр. якісно вирізняється творчість Гуди ан-На‘імі, Нури Фарaдж, Даляль Халіфи. У презентованому дослідженні коротко окреслено проблематику та стильові особливості їхньої творчості. Для більш докладного аналізу обрано новели Даляль Халіфи зі збірки "Я – квітка білого жасмину" ("أنا الياسمينة البيضاء", 2002 р.) з огляду на значний її внесок у розвиток прозових жанрів у літературі Катару. У новелах цієї збірки Даляль Халіфа розкриває внутрішні конфлікти особистості, майстерно використовуючи модерністичні наративні техніки.