СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗУ КИТАЮ У ТРЕВЕЛОЗІ СОФІЇ ЯБЛОНСЬКОЇ "З КРАЇНИ РИЖУ ТА ОПІЮ"

Анотація

Вступ. У 30-х роках ХХ століття українське літературно-мистецьке середовище захоплено стежило за надзвичайно детальними та колоритними описами Китаю, які Софія Яблонська публікувала на сторінках галицького часопису «Нова хата». Її мандрівні нотатки, насичені глибокими спостереженнями та враженнями від китайського соціально-політичного життя, відкривали читачам невідомий світ далекої культури. Ці описи не лише розширювали горизонти українських читачів, але й мали фундаментальне значення для українсько-китайської комунікації, закладаючи основи взаємного розуміння та культурного обміну між двома народами. Відображаючи у своїх творах відмінності та схожість культур, Софія Яблонська створила своєрідний міст, який сприяв зближенню та взаємозбагаченню української та китайської культур.

Методи. Під час дослідження були використані такі методологічні підходи: метод аналізу та синтезу дозволив виокремити основні риси та тенденції художньо-документальної прози письменників-мандрівників початку ХХ століття; завдяки порівняльному методу стало можливим виявити подібності та відмінності у соціально-побутових звичках та політичних тенденціях Китаю та України 30-х рр. ХХ ст.

Результати. Особистий досвід подорожей та професійні навички Софії Яблонської відіграли важливу роль у її методах відтворення образу Китаю у тревелозі «З країни рижу та опію». Завдяки своїм знанням про фото- і відеозйомку, художній хист, витривалість та запал попри складні умови мандрів, Софія Яблонська змогла повноцінно відтворити  умови життя тогочасного Китаю. У своєму бажанні відкрити справжній Китай Софія Яблонська намагалася уникати контактів з європейцями, віддаючи перевагу близькій комунікації з китайцями. В її описах простежуються суспільні, історичні та національні особливості Китаю того часу, зокрема питання корупції, війни, опіумної залежності та європейського впливу. Її тревелог дозволяє побачити специфічні риси китайської дійсності та відмінності між світосприйняттям українців і китайців. 

Висновки. Як висновок висунуто тезу про те, багатопланова подача матеріалу та багатогранна манера оповіді твору Софії Яблонської роблять його цінним джерелом для лінгвокраїнознавчих, психолінгвістичних, і соціальних досліджень, надаючи можливість глибше зрозуміти як культурні особливості, так і міжособистісні взаємовідносини у китайському тогочасному суспільстві.