Сирійський пласт топонімії України часів Халіфату
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2021.27.27-33
Ключові слова:
Візантія, Халіфат, Сирія, Палестина, топонімія України, мовні контактиАнотація
Стаття продовжує виклад етапних наслідків ідентифікації групи топонімів Жаб'є як реплік прототипу Jābiya, назви столиці Гасанідів, християнізованих арабів-федератів Візантії VI ст. Ця ідентифікація уможливила системне зведення усієї множини вивчених історичних реплік в Україні назв-прототипів із Сирії візантійського і дальшого часу. Серед врахованих прототипів на Близькому Сході: топоніми – 'Asqalan Аскалан, Callinicum Калінік / Raqqa Ракка, Dimashq Дамаск, Fihl Фіхль, Halab Халеб, ḤAWRĀN гори аль-Хауран, Jābiya Джабія, Jarash Джараш, JIBAL Джибал, Quds = Bayt al-Maqdis Єрусалим, Laodicaea / Ladhiq Лаодікея, Palmyra Пальмира, PHOENICIA Фінікія, Ruṣāfa / Sergiopolis / Ῥάφες Русафа, Tiberias Тиверіада, Tripolis Триполіс, Bilad al-SHAM Шам / SURIYEH Сирія, Yathrib / Medina Ясріб; антропоніми – Heraclius Іраклій, Shurahbil Шурабіль, Theodosius Феодосій, Ya'qūbī Jacob Baradaeus. Вірогідні репліки цих прототипів в Україні станом на 2020 р.: Осколонівка, Скалонівка, Калинуватка (понад 80 назв), Раки, Рачинці, Дамаски, Демешківці, Фиголівка, Халеп'я, Халепці, Твердохліби (3), Гавронці, група Жаб'є (20 назв), Яроші (4), Ярошівка (4), Чепелівка, Жабелівка, група Куцівка, Магдин, Ладижин (6 назв), Пальмирівка, Пониква, Русава, Росава (4 назви), Росоха, Росоховатка, Сергії, Тиврів, Трипілля (2), Шами / Сурож, Яструб- (14); р. Ірклій (2), Іркліїв, Іракліївка, Жеребилівка, Журавлинка (4), Журавлівка (3), Педоси, Ходоси, Якубівка та ін. Перші візантійські прототипи реплік цього вектора (Триполь, Халѣпъ, Корсунь) були припущені ще В. З. Завитневичем і О. І. Соболевським (1888, 1911). Решту синхоричних назв із різним рівнем вірогідності віднайдено методом топонімічного контекстування у 2005–2020 рр. Поетапно розкриваються фрагменти автентичної давньої системи назв, що згодом зазнали низки закономірних і випадкових звукових змін і переосмислень. Теперішня знахідка цілої вихідної території у Сирії та Палестині з великою концентрацією прототипів цього вектора топонімів-реплік України надає нової якості науковим уявленням про зміст і форми зв'язку з Візантією степових і лісостепових племен Наддніпрянщини у долітописний час (IV–ІХ ст.).
Посилання
Atlas avtomobil'nyh dorog, 2005. Kiev: Kievskaja VKF.
Bracalini, P., 2016. Il delirio del sito islamista: "Il sisma punizione di Allah". Il Giornale.it, [online] 26 ag. Disponibile all'indirizzo: <https://www.ilgiornale.it/news/politica/delirio-sito-islamista-sisma-punizione-allah-1299456.html> [Ultimo accesso 17 luglio 2020].
Chantraine, P., 1968–1980. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Paris.
Eichler, E., 1975. Die Ortsnamen der Niederlausitz. Bautzen: Domowina-Verlag.
Encarta – The Microsoft Encarta Premium, 2009. [e-product].
Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy, 1985. Kyiv: Naukova dumka. Vol. 2.
Frankfurter, D. ed., 1998. Pilgrimage and Holy Space in Late Antique Egypt. Leiden.
Hasanidy, [Wikipedia]. Available at: <https://uk.wikipedia.org/wiki/Гасаніди> [Accessed 15 August 2020].
Hidronimiia Ukrainy v yii mizhmovnykh i mizhdialektnykh zviazkakh, 1981. Kyiv: Naukova dumka.
Karta poshyrennia prizvyshch Ukrainy. Ridni.org, [online]. Available at: <https://ridni.org/karta/> [Accessed 15 August 2020].
Karta Shuberta, XIX st.
Le Strange, G., 1890. Palestine under the Moslems. A Description of Syria and tbe Holy Land from A. D. 650 to 1500. London.
Le Strange, G., 1905. The Lands of the Eastern Caliphate. Mesopotamia, Persia, and Central Asia from the Moslem conquest to the time of Timur. New York, NY.
MacKenzie, D. N., 1986. A Concise Pahlavi Dictionary. London: Oxford UP.
Pashchenko, V. M., 2013. Naukovo-piznavalnyi zmist metodu toponimichnoho kontekstuvannia. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 1(59), pp. 21–37.
Pavlenko, S., 2013. Mikrotoponimy Chernihovo-Sivershchyny. Chernihiv: PVK "Desna".
Platts, J. T., 1884. A Dictionary of Urdû, Classical Hindî and English. London.
Pritsak, O. Y., 1939. Pokhid Mervana ibn-Mukhammeda v Ukrainu 735 r. Storinka z ukrainsko-arabskykh vzaiemyn. Nova zoria, 26(1226).
Resafa, [Wikipedia]. Available at: <https://en.wikipedia.org/wiki/Resafa> [Accessed 15 August 2020].
Rybalkin, V. S., 2009. Pidstupnist "vidomoho" slova abo chytaiuchy ibn Khurdadbeha. The World of the Orient, 3, pp. 172–178.
Shahid, I., 2002. Byzantium and the Arabs in the sixth century. Washington: Dumbarton Oaks RLC. Vol. 2, part 1: Toponymy, Monuments, Historical Geography, and Frontier Studies.
Shchukin, M. B., 2005. The Gothic Way (goths, Rome, and the culture of the Chernjakhov). Saint Petersburg: St. Petersburg State University, Faculty of the Philology.
Slovnyk hidronimiv Ukrainy, 1979. Kyiv: Naukova dumka.
Slovnyk mikrohidronimiv Ukrainy, 2004. Kyiv: Oberehy.
Slovnyk staroukrainskoi movy XIV–XV st., 1977–1978. Kyiv: Naukova dumka.
Sobolevskij, A. I., 1911. Neskol'ko mestnyh nazvanij. Russkij filologicheskij vestnik, 65(2), p. 406.
TY – Zynkewych, O. and Sorokowski, A. eds., 1988. A Thousand Years of Christianity in Ukraine. An encyclopedic chronology. New York, NY – Baltimore, MD – Toronto: Smoloskyp Publishers.
Tyshchenko, K. M., 2005. Kontury leksyko-toponimichoi stratyhrafii Ukrainy i etnohenez ukraintsiv. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 1(5), pp. 31–44.
Tyshchenko, K. M., 2006. Movni kontakty: svidky formuvannia ukraintsiv. Kyiv: Akvilon-Plius.
Tyshchenko, K., 2008a. Arabskyi plast toponimii Ukrainy VII–XIII st. Kyiv: Chetverta khvylia.
Tyshchenko, K. M., 2008b. Etnomovna istoriia pradavnoi Ukrainy. Kyiv: Akvilon-Plius.
Tyshchenko, K. M., 2009. Araby na Pivnochi. The World of the Orient, 1(1), pp. 88–108.
Tyshchenko, K. M., 2010a. Inshomovni toponimy Ukrainy. Etymolohichnyi slovnyk-posibnyk. Ternopil: Mandrivets.
Tyshchenko, K. M., 2010b. Skhidnyj svit v ukrainskii toponimii (ІV–VI). The World of the Orient, 1(1), pp. 152–172.
Tyshchenko, K. M., 2010c. Davnii skhid u slovnyku i toponimii Ukrainy. In: I. P. Bondarenko, ed. 2010. Movni ta literaturni zviazky Ukrainy z krainamy Skhodu. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, pp. 7–57.
Tyshchenko, K. M., 2010d. Zabuti gabry-vyhnantsi. Ukraina. Nauka i kultura, 1(35), pp. 218–248.
Tyshchenko, K. M., 2011a. Abbasydy proty Omeiiadiv: toponimichnyi slid v Ukraini. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 1(106), pp. 57–60.
Tyshchenko, K. M., 2011b. Khalifat i sivera: toponimichnyi slid v Ukraini. Kyiv: Akvilon-Plius. Part 1: Khalifat, pp. 19–250.
Tyshchenko, K. M., 2011c. Toponimichnyi slid v Ukraini arabo-khozarskoi viiny 713–737 rr. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 1(53), pp. 222–241.
Tyshchenko, K. M., 2015a. Kliuchi z Asturii vid mynuloho Ukrainy. Kyiv – Drohobych: Posvit. Ch. 5: Pivden i Skhid u pisliacherniakhivskii istorii Ukrainy, pp. 390–501.
Tyshchenko, K. M., 2015b. Asymiliatsiia serednovichnykh menshyn do ukrainskoi movnoi spilnoty. In: Ukrainskyi hlotohenez. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Zhytomyr: Polissia, pp. 38–67.
Tyshchenko, K. M., 2016. Dolitopysna movna istoriia ukraintsiv. Kyiv – Drohobych: Posvit.
Tyshchenko, K. M., 2018. Inshomovna istoriia ukraintsiv. Kyiv – Brody: Prosvita.
Tyshchenko, K. M., 2019. Movne dzerkalo pravichnoho Stepu. Ukraina. Nauka i kultura, 1(37), pp. 172–217.
Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil, 1973. Kyiv: Vydavnytstvo politychnoi literatury Ukrainy.
Zavitnevich, V. Z., 1888. Vladimir svjatoj kak politicheskij dejatel'. Vladimirskij sbornik v pamjat' devjatisotletija kreshhenija Rossii, pp. 34–35.
Zhelezniak, I. M., 1996. Linhvistychna analohiia ta formuvannia toponimichnoho arealu. Vostochnoukraynskyi lynhvystycheskyi sbornyk, 1(2), pp. 56–63.
Zhovtobriukh, M. A. et al. eds., 1980. Istorychna hramatyka ukrainskoi movy. Kyiv: Vyshcha shkola.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ознайомтесь з політикою за посиланням https://oriental.bulletin.knu.ua/licensing-and-copyright
