Творчість Мегрнуш Мазареї в контексті сучасної перської еміграційної літератури
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2022.28.34-37
Ключові слова:
іранська проза кінця ХХ – початку ХХІ ст., еміграційна література Ірану, проза Мегрнуш МазареїАнотація
Стаття має оглядовий характер і присвячена творчості Мегрнуш Мазареї (1951) – представниці сучасної перської еміграційної літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст., яка проживає у США. Актуальність обраної теми зумовлена недостатньою кількістю україномовних досліджень, присвячених прозі окремих постатей іранських письменників, зокрема творчості Мегрнуш Мазареї. У контексті розвитку сучасної прози в Ірані кінця ХХ – початку ХХІ ст. було з'ясовано, що на тлі змін, привнесених Ісламською революцією (1979) та ірано-іракською війною (1980–1988), посилився інтерес до положення і проблем жінок. Жіноча перська проза займає в іранській літературі своє особливе місце як в Ірані, так і закордоном, оскільки велика кількість іранських письменників емігрують на Захід і продовжують працювати вже за межами Ірану, серед них і Мегрнуш Мазареї. З'ясовано, що персонажами її творів здебільшого є емігранти, які проживають своє життя, намагаючись прийняти культуру нової країни й водночас утримати спогади про минуле, аби втішити себе цим. Ліричним героєм оповідань Мегрнуш Мазареї є жінка, яка пристосовується до нового життя й часто згадує своє минуле. У своїх творах письменниця, незважаючи на феміністичні ідеї, намагається максимально об'єктивно донести до читачів, яким же було життя жінок-емігранток і розповісти їхні історії. Досягнення мети дослідження, яка полягала в аналізі тенденцій іранської еміграційної жіночої прози на прикладі творів Мегрнуш Мазареї, дало змогу визначити, що основною особливістю головних героїв авторки є те, що вони не можуть забути, що їм немає місця у власному суспільстві, тому намагаються адаптуватись до нових правил тих країн, де перебувають. Домінантною темою оповідань Мегрнуш Мазареї є стосунки між чоловіком і жінкою, висвітлення яких зазнає відчутних метаморфоз – від гендерної прірви до гендерної рівності, від засудження чоловіків до уможливлення їхнього гармонійного співіснування з жінками, від виведення культури патріархату з людської природи до визнання її зумовленості соціальними відносинами. Не менш важливою для Мегрнуш Мазареї є тема жінки-бунтарки. Зокрема, у романі "Революція Міни" головна героїня стає втіленням непокірних жінок – не лише Ірану, але й усіх жінок зі схожою долею: її досвід і труднощі, які вона переживає, роблять її глобальним бунтарем, сучасним архетипом революційних жінок, змушених залишити свою країну в пошуках кращого життя і соціально-політичної свободи.
Посилання
Ahadi, M., Khamse, Sh. and Jangi Ghahreman, T., 2020. Modernism in four short stories of Mehrnoosh Mazarei. Iranian Journal of Anthropological Research (IJAR), 10(2), pp. 177–209. https://doi.org/10.22059/IJAR.2021.326571.459684.
Hamyaari Media, 2021. Mehrnoosh Mazarei: har kasi bā bardāsht-e khod az dāstān, ma’nā-ye tāze-i be ān midahad. Hamyaari Media, [online] 6 June. Availiable at: <https://media.hamyaari.ca/2021/06/06> [Accessed 18 April 2022].
Khatibi, F., 2015. Az 28 mordād tā 11 septāmbr; goftogu bā Mehrnush Mazare’i, nevisande-ye "Enghelāb-e Minā". BBC News Farsi, [online] 25 Dec. Available at: <https://www.bbc.com/persian/arts/2015/12/151225_l41_books_mazarei_interview> [Accessed 16 April 2022].
Mollaahmadi Dehaghi, A., 2020. Feminnyi dyskurs iranskoi prozy XX – pochatku XXI st. Ph. D. thesis. Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Naakojaa, n.d. Mehrnoosh Mazarei, [online]. Availiable at: <https://www.naakojaaketab.com/authors/مهرنوش-مزارعی> [Accessed 17 April 2022].
Sources
Mazarei, M., 1998. Klārā va man. Los Angeles, CA: Rirā.
Mazarei, M., 2004. Qaribe-i dar otāq-e man. Tehran: Āhang-e digar.
Mazarei, M., 2008. Mādām Iks. Stockholm: Bārān.
Mazarei, M., 2015. Mina's Revolution. Scotts Valley, CA: Create Space Independent Publishing Platform.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ознайомтесь з політикою за посиланням https://oriental.bulletin.knu.ua/licensing-and-copyright