INCOMPLETE SENTENCES IN THE LANGUAGE OF JAPANESE MASS CULTURE AS A DEVIATION FROM THE LANGUAGE NORMS

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.03

Abstract

Background. The paper draws attention to the deviations from the syntactic norm in the sentences of the language of mass culture, in particular, the frequency of incomplete sentences that are not typical for literary language, on the example of the oral and written genres of modern mass culture of Japan. The main objective was to analyze, using quantitative and qualitative methods, the phenomena of ellipsis and nominative sentences, widely represented in the language of both written (fashion magazines, manga comics) and oral (lyrics of popular songs, the language of entertainment TV shows) genres of Japanese mass culture. 

Results. A so called “norm” for the language of mass culture is the production of entire texts that fully consist of ellipted and nominative sentences, that is, they do not contain a single complete one (such examples occur, in particular, in the language of magazine articles, song lyrics, or manga chapters). In incomplete sentences, the predicate is partially or completely removed, which sometimes makes it impossible to interpret the grammatical tense of one sentence or entire texts. The omission of the predicate, which is often accompanied by the introduction of an exclamation mark, that is not typical for Japanese text in general, shifts the emphasis from the action to the objects that are presented to the recipient in isolation, sort of careless manner, which, on the one hand, leads to easier perception of information, but, on the other hand, spreads mistaken samples of word usage due to the non-compliance of the structure of such messages with the syntactic norm. In addition to complete or partial removal of the predicate from the sentence, the language of mass culture is also characterized by sentences-words expressed by a single interjection; interjections often replace verbs in the predicate position. 

Conclusions. This overusing of ellipsis and nominative clauses in the language of mass culture seems to bring it closer to colloquial speech or spontaneous informal speech, which most likely aims to make the language of mass culture more accessible and the meanings it conveys “closer” to the consumer. The reproduction of colloquial speech in the syntactic structure of the language of mass culture seems to have a manipulative potential, as well as a destructive role in blurring literary norms and destructing the language “feeling” among the mass culture audience. 

Передумови. У статті на матеріалі усних і письмових жанрів сучасної масової культури Японії звернено увагу на відхилення від синтаксичної норми у реченнях мови масової культури, зокрема, неприродну для літературної мови частотність неповних речень. Основним завданням було проаналізувати за допомогою квантитативних і квалітативних методів еліпсис і номінативні речення, широко представлені у мові як письмових (модні журнали, комікси манґа), так і усних (ліричні тексти популярних пісень, мова розважальних телевізійних шоу) жанрах японської масової культури. 

Результати. Своєрідною «нормою» для мови масової культури є продукування цілих текстів, що цілком складаються з еліптованих і номінативних речень, тобто не містять жодного повного (такі приклади трапляються, зокрема, у вигляді журнальних статей, тексту пісні чи розділу манґи). У неповних реченнях часткового або повного вилучення зазнає присудок, що подеколи унеможливлює трактування граматичного часу одного речення чи й цілих текстів. Опущення присудка, що нерідко супроводжується впровадженням знаку оклику, нетипового для японського тексту загалом, зміщує акцент із дії на предмети, які реципієнтові презентують ізольовано, неначе недбало, що, з одного боку, веде до легшого сприйняття інформації, проте, з іншого, поширює хибні зразки слововживання через невідповідність будови таких повідомлень синтаксичній нормі. Крім повного або часткового вилучення присудку з речення мові масової культури також притаманні речення-слова, виражені одним лише вигуком; вигуки нерідко заміняють собою і дієслова у позиції присудка. 

Висновки. Зловживання в мові масової культури еліпсисом і номінативними реченнями неначе наближує її до просторіччя чи спонтанного неформального мовлення, що, швидше за все, має на меті зробити мову масової культури доступнішою, а сенси, які вона транслює – «ближчими» до споживача. У відтворенні просторіччя в синтаксичній будові мови масової культури вбачаємо її сугестивний потенціал, а також її деструктивну роль у розмиванні літературних норм і підриві «відчуття» мови серед аудиторії масової культури.