Сирійський пласт топонімії України візантійського часу
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2020.26.37-44
Ключові слова:
Візантія, Сирія, Палестина, араби-християни, топонімія України, мовні контактиАнотація
Висвітлено етапні наслідки ідентифікації групи топонімів Жаб'є як реплік прототипу Jābiya: то була назва столиці гасанідів, християнізованих арабів-федератів Візантії VI–VII ст. Ця ідентифікація уможливила системне зведення всієї множини раніше вивчених історичних реплік в Україні назв-прототипів із Сирії візантійського часу. Серед врахованих прототипів на Близькому Сході: топоніми – 'Asqalan Аскалан, Callinicum Калінік / Raqqa Ракка, Dimashq Дамаск, Fihl Фіхль, Halab Халеб, ḤAWRĀN гори аль-Хауран, Jābiya Джабія, Jarash Джараш, JIBAL Джибал, Quds = Bayt al-Maqdis Єрусалим, Laodicaea / Ladhiq Лаодікея, Palmyra Пальмира, PHOENICIA Фінікія, Ruṣāfa / Sergiopolis / Ῥάφες Русафа, Tiberias Тиверіада, Tripolis Триполіс, Bilad al-SHAM Шам / SURIYEH Сирія, Yathrib / Medina Ясріб; антропоніми –Theodosius Феодосій, Ya'qūbī Jacob Baradaeus. Вірогідні репліки цих прототипів в Україні станом на 2019 р.: Осколонівка, Скалонівка, Калинуватка, Калинівка (понад 80 назв), Раки, Рачинці, Дамаски, Демешківці, Фиголівка, Халеп'я, Халепці, Твердохліби (3), Гавронці, Гавронщина, Жабелівка, група Жеб'є (20), Яроші (4), Ярошівка (4), Яришів, Чепелівка, група Куцівка, Магдин, Ладижин (6), Пальмирівка, Пониква, Пониковиця, Русава, Росава (4), Расавка, Росоха, Росоховатка, Сергії, Тиврів (2), Трипілля (2), Шами / Суржа, Сурож, Яструб- (14), Педоси, Ходоси, Якубівка та ін. Перші візантійські прототипи реплік цього вектора (Триполь, Халѣпъ, Корсунь) припустили ще В. З. Завитневич і О. І. Соболевський (1888, 1911). Решту синхоричних назв із різним рівнем вірогідності віднайдено методом топонімічного контекстування у 2005–2019 рр. Поетапно розкриваються фрагменти автентичної давньої системи назв, що згодом зазнали ряду закономірних і випадкових звукових змін і переосмислень. Теперішня знахідка цілої вихідної території у Сирії та Палестині з великою концентрацією прототипів цього вектора топонімів-реплік України надає нової якості науковим уявленням про зміст і форми контактів із Візантією степових і лісостепових племен Наддніпрянщини в долітописний період (IV–IX ст.).
Посилання
Chantraine, P., 1968–1980. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Paris.
Encarta – The Microsoft Encarta Premium 2009. E-product.
Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy, 1985. Kyiv: Naukova dumka. Vol. 2.
Frankfurter, D. ed., 1998. Pilgrimage and Holy Space in Late Antique Egypt. Leiden.
Hidronimiia Ukrainy v yii mizhmovnykh i mizhdialektnykh zviazkakh, 1981. Kyiv: Naukova dumka.
"Karta Shuberta", XIX st.
Le Strange, G., 1890. Palestine under the Moslems. A Description of Syria and tbe Holy Land from A. D. 650 to 1500. London.
Le Strange, G., 1905. The Lands of the Eastern Caliphate. Mesopotamia, Persia, and Central Asia from the Moslem conquest to the time of Timur. New York.
MacKenzie, D. N., 1986. A Concise Pahlavi Dictionary. London: Oxford UP.
Pashchenko, V. M., 2013. Naukovo-piznavalnyi zmist metodu toponimichnoho kontekstuvannia. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 1(59), pp. 21–37.
Pavlenko, S., 2013. Mikrotoponimy Chernihovo-Sivershchyny. Chernihiv: PVK "Desna".
Platts, J. T., 1884. A Dictionary of Urdû, Classical Hindî and English. London.
Resafa, [Wikipedia]. Available at: <https://en.wikipedia.org/wiki/Resafa> [Accessed 10 December 2019].
Shahid, I., 1984, 2006. Byzantium and the Arabs in the fourth Century. Washington: Dumbarton Oaks RLC.
Shahid, I., 2002. Byzantium and the Arabs in the sixth century. Washington: Dumbarton Oaks RLC. Vol. 2, part 1: Toponymy, Monuments, Historical Geography, and Frontier Studies.
Slovnyk hidronimiv Ukrainy, 1979. Kyiv: Naukova dumka.
Slovnyk mikrohidronimiv Ukrainy, 2004. Kyiv: Oberehy.
Slovnyk staroukrainskoi movy XIV–XV st., 1977–1978. Kyiv: Naukova dumka.
Sobolevskij, A. I., 1911. Neskol'ko mestnyh nazvanij. Russkij filologicheskij vestnik, 65(2), p. 406.
Ty – Zynkewych, O. and Sorokowski, A. eds., 1988. A Thousand Years of Christianity in Ukraine. An encyclopedic chronology. New York – Baltimore – Toronto: Smoloskyp Publishers.
Tyshchenko, K. M., 2005. Kontury leksyko-toponimichoi stratyhrafii Ukrainy i etnohenez ukraintsiv. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 1(5), pp. 31–44.
Tyshchenko, K. M., 2006. Movni kontakty: svidky formuvannia ukraintsiv. Kyiv: Akvilon-Plius.
Tyshchenko, K., 2008a. Arabskyi plast toponimii Ukrainy VII–XIII st. Kyiv: Chetverta khvylia.
Tyshchenko, K. M., 2008b. Etnomovna istoriia pradavnoi Ukrainy. Kyiv: Akvilon-Plius.
Tyshchenko, K. M., 2009. Araby na Pivnochi. The World of the Orient, 1(1), pp. 88–108.
Tyshchenko, K. M., 2010a. Inshomovni toponimy Ukrainy. Etymolohichnyi slovnyk-posibnyk. Ternopil: Mandrivets.
Tyshchenko, K. M., 2010b. Skhidnyj svit v ukrainskii toponimii (ІV–VI). The World of the Orient, 1(1), pp. 152–172.
Tyshchenko, K. M., 2010c. Davnii skhid u slovnyku i toponimii Ukrainy. In: I. P. Bondarenko, ed. 2010. Movni ta literaturni zviazky Ukrainy z krainamy Skhodu. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, pp. 7–57.
Tyshchenko, K. M., 2010d. Zabuti gabry-vyhnantsi. Ukraina. Nauka i kultura, 1(35), pp. 218–248.
Tyshchenko, K. M., 2011a. Abbasydy proty Omeiiadiv: toponimichnyi slid v Ukraini. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 1(106), pp. 57–60.
Tyshchenko, K. M., 2011b. Khalifat i sivera: toponimichnyi slid v Ukraini. Kyiv: Akvilon-Plius.
Tyshchenko, K. M., 2011c. Toponimichnyi slid v Ukraini arabo-khozarskoi viiny 713–737 rr. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 1(53), pp. 222–241.
Tyshchenko, K. M., 2015a. Kliuchi z Asturii vid mynuloho Ukrainy. Kyiv – Drohobych: Posvit. Ch. 5: Pivden i Skhid u pisliacherniakhivskii istorii Ukrainy.
Tyshchenko, K. M., 2015b. Asymiliatsiia serednovichnykh menshyn do ukrainskoi movnoi spilnoty. In: Ukrainskyi hlotohenez. Zhytomyr: Polissia, pp. 38–67.
Tyshchenko, K. M., 2016. Dolitopysna movna istoriia ukraintsiv. Kyiv – Drohobych: Posvit.
Tyshchenko, K. M., 2018. Inshomovna istoriia ukraintsiv. Kyiv – Brody: Prosvita.
Tyshchenko, K. M., 2019. Movne dzerkalo pravichnoho Stepu. Ukraina. Nauka i kultura, 1(37), pp. 172–217.
Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil, 1973. Kyiv: Vydavnytstvo politychnoi literatury Ukrainy.
Zavitnevich, V. Z., 1888. Vladimir svjatoj kak politicheskij dejatel'. Vladimirskij sbornik v pamjat' devjatisotletija kreshhenija Rossii, pp. 34–35.
Zhelezniak, I. M., 1996. Linhvistychna analohiia ta formuvannia toponimichnoho arealu. Vostochnoukraynskyi lynhvystycheskyi sbornyk, 1(2), pp. 56–63.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ознайомтесь з політикою за посиланням https://oriental.bulletin.knu.ua/licensing-and-copyright
