ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КИТАЙСЬКОМОВНОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОСТОРІ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ АВТОРОМ І ПЕРЕКЛАДАЧЕМ

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.08

Анотація

Вступ . У ХХ ст. китайські літературознавці активно зацікавились творчістю Лесі Українки, унаслідок чого, протягом 1920–1990-х рр. було здійснено багато перекладів творів письменниці китайською мовою. На основі вивчення історичного контексту подій у китайському суспільстві впродовж ХХ ст., а також на підставі аналізу тематики перекладених творів української поетеси, було виявлено ідеологічні передумови створення цих робіт. Акцентується увага на особливостях психолінгвістичної взаємодії між образом автора та перекладачем, а також аналізується вплив цієї взаємодії на формування комунікативного зв'язку між ними. Окрім цього, подається аналіз зображення образу жінки в Китаї на початку ХХ ст., що дозволяє виявити аналогії між образами Лесі Українки й китайської поетеси Цю Цзінь (秋瑾，1875–1907), відомої своїми антиманьчжурськими та революційними поглядами.

Методи . Використано такі методи, як імагологічний і контекстуального аналізу задля виявлення особливостей формування образу Лесі Українки в китайській культурі з урахуванням історичних передумов і провідних репрезентацій образу жінки в Китаї ХХ ст. Залучено також історико-літературний і компаративний методи, а також метод текстового аналізу задля порівняння образів Лесі Українки та Цю Цзінь у китайському літературному просторі.

Результати . З'ясовано, що переважна більшість перекладів поезії Лесі Українки китайською мовою транслювали ідеї любові та туги за рідною країною, патріотизму й боротьби за незалежність, що перегукувалось з ідеологічним наративом Китаю періоду ХХ ст. та образом зразкової китайської жінки того часу. Це також підкреслювалось і в радянській літературній історіографії (М. Зеров, С. Єфремов), яка нерідко слугувала матеріальною базою для китайських літераторів, отже, сформувавши клішований образ Лесі Українки, як сильної революціонерки, що бореться за ідеї своєї країни. Тим не менш, спорідненість творчих лейтмотивів, переживань і життєвого шляху Лесі Українки та Цю Цзінь доповнили вже сформований образ української письменниці елементами героїзму й поетичності, запозиченими з постаті Цю Цзінь, що надало Лесі Українці та її творчості в китайському літературному середовищі елементів романтизму.

Висновки . Як висновок, висунуто тезу, що саме асоціація з Цю Цзінь значно вплинула на образи та символіку китайських перекладів поезії Лесі Українки, що потребує подальшого детального дослідження текстів перекладів із погляду імагологічного аспекту.