ЛЕКСИЧНА ТА ОСВІТНЯ МОВНА ПОЛІТИКА ЯПОНСЬКОГО КОЛОНІАЛЬНОГО ПРАВЛІННЯ В КОРЕЇ (1910–1945): ІСТОРИКО-СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-242X.2025.31.6-11Ключові слова:
японська колоніальна мовна політика, васей-канго, лексичний вплив, освітні мовні реформи, утиски корейської мови, хангиль, мовна політика, післяколоніальне відновленняАнотація
В с т у п . У 1910–1945 рр. Корея перебувала під японським колоніальним правлінням – періодом, що відзначався не лише політичним і
економічним контролем, а й культурними й мовними утисками. Японський уряд впроваджував політику асиміляції з метою знищення
корейської національної ідентичності, при цьому мова стала однією з головних мішеней. Використання корейської мови у школах, дру-
кованих виданнях та офіційних установах поступово обмежувалося, а японська нав'язувалася як мова навчання й адміністрації. Цей
період колонізації залишив тривалий вплив на структуру, вживання та сприйняття корейської мови.
Завдання. Мета дослідження – аналіз наслідків японської колоніальної мовної політики для корейської мови, зосереджуючись на трьох
аспектах: придушенні корейської в публічному просторі, впливі японської на лексику та мовні звички, а також зусиллях щодо відновлення
й очищення мови після звільнення. Також розглядається роль мови як інструменту як колонізації, так і опору.
М е т о д и . Дослідження базується на аналізі історичних документів, освітніх політик, мовних джерел і праць з історії корейської
мови. Порівняльний аналіз використовується для виявлення лексичних і граматичних змін під впливом японської. Також враховуються
соціолінгвістичні реакції корейців у період окупації та після 1945 р., включно з підпільною освітою та мовними реформами в Південній і
Північній Кореї.
Р е з у л ь т а т и . Результати показують, що японське колоніальне правління призвело до суттєвого скорочення використання ко-
рейської мови в освіті та публічному житті, поширення японських запозичень і глибоких змін у мовній ідентичності. Незважаючи на
утиски, корейці зберігали свою мову неформальними шляхами та згодом розпочали національні зусилля з відродження хангиля та очи-
щення мови від колоніального впливу.
В и с н о в к и . Досвід мовних репресій у період японського колоніального правління показує, наскільки тісно пов'язані мова та наці-
ональна ідентичність. Корейська мова виступила не лише жертвою колоніальної політики, а й символом спротиву та інструментом
відновлення культурної цілісності після звільнення. Це дослідження підкреслює важливість мовної політики як політичного інструме-
нту та довготривалі наслідки колоніального втручання для мовних спільнот.
Посилання
Andrianov, D. (2024). Symbolism in literature as a tool for resilience: cultural narratives of trauma and hope in times of crisis. Problems of Humanities. “Philology” Series: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 60, pp. 9-16. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.1
Caprio, M. (2011). Japanese Assimilation Policies in Colonial Korea, 1910-1945. Seattle, WA: University of Washington Press. https://doi.org/10.1515/9780295990408
Dzyabko, Yu. (2010). Directions of language policy implementation in Japan (history and present). Language and Society, (Ed. 1), pp. 133-140. http://dx.doi.org/10.30970/ls.1.1693 [in Ukrainian]
Kazakevych. O. (2017). Role of language in the national identity format. Scientific Notes of the National University "Ostroh Academy". Series "Cultural Studies". (Ed.18). pp. 77-79. https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/5943 [in Ukrainian]
Kim-Renaud, YK. (2022). Korean Language, Power, and National Identity. In: Jackson, A.D. (eds) The Two Koreas and their Global Engagements. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-90761-7_8
King, R. (1997). Language, politics, and ideology in the Postwar Koreas. Korea briefing: Toward reunification, 109-144.
Noh Yeon-suk. (2007). The development and aspects of the Korean language and literature movement during the Enlightenment period. Korean Culture, 40, pp. 59-99. [in Korean]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро АНДРІАНОВ, д-р філософії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтесь з політикою за посиланням https://oriental.bulletin.knu.ua/licensing-and-copyright
