МІЖКОНФЕНСІЙНИЙ ДІАЛОГ ТА АДАПТАЦІЯ: АНАЛІЗ ТУРЕЦЬКОГО ДОСВІДУ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню адаптивного перекладу й особливостей адаптації релігійно-маркованої лексики в турецькому мовознавстві. Дослідження базується на аналізі наукових праць турецьких авторів, які розглядають адаптацію як ключовий спосіб перекладу та розширення аудиторії продукту, зокрема в контексті міжконфесійного діалогу.

Висвітлено різні підходи до тлумачення адаптації. З одного боку, адаптація розглядається як наступний етап після перекладу в комплексній системі GILT (Озтюрк, Язар), метою якої є глобалізація продукту (наприклад, ігор, рекламних відео і т. ін.). Згідно з цією моделлю, адаптація є проміжною ланкою між власне перекладом та інтернаціоналізацією, що передбачає врахування культурних і мовних особливостей цільової аудиторії. З іншого – адаптація тлумачиться як комплексний процес, що включає переклад, культурну адаптацію, конвертацію й редагування інформації (Джаним, Конук, Челік). Цей підхід передбачає глибше втручання в текст, а саме: заміну культурно-специфічних елементів, конвертацію мір виміру, вилучення або додавання інформації для кращого розуміння реципієнтом.

Особлива увага приділяється аналізу компонентів адаптивного перекладу та їхнього застосування до релігійно-маркованої лексики. Детально розглядаються приклади адаптації релігійних термінів і понять у різних типах дискурсу: офіційно-діловому й розмовно-побутовому. В офіційному спілкуванні спостерігається тенденція до нейтралізації релігійних референцій, тоді як у розмовно-побутовому дискурсі переважають еквіваленція, компенсація та пояснення. Наприклад, в офіційних документах доцільно уникати прямих посилань на релігійні тексти чи діячів, натомість у художній літературі можливе використання різноманітних перекладацьких трансформацій для передачі емоційного та культурного забарвлення релігійних виразів.

Дослідження виявило недостатню кількість ґрунтовних наукових праць турецькою мовою, які б регламентували саме релігійну адаптацію під час міжконфесійного діалогу. Це обумовлює актуальність розробки теоретичних матеріалів і практичних рекомендацій для перекладачів, які працюють із релігійними текстами.