НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ У МОВІ ЯПОНСЬКОЇ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ПОРУШЕННЯ НОРМИ

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.03

Автор(и)

  • Т. Комарницька Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.03

Ключові слова:

японська мова, синтаксис, еліпсис, номінативне речення, просторіччя, культура мови.

Анотація

Передумови. У статті на матеріалі усних і письмових жанрів сучасної масової культури Японії звернено увагу на відхилення від синтаксичної норми у реченнях мови масової культури, зокрема, неприродну для літературної мови частотність неповних речень. Основним завданням було проаналізувати за допомогою квантитативних і квалітативних методів еліпсис і номінативні речення, широко представлені у мові як письмових (модні журнали, комікси манґа), так і усних (ліричні тексти популярних пісень, мова розважальних телевізійних шоу) жанрах японської масової культури. 

Результати. Своєрідною «нормою» для мови масової культури є продукування цілих текстів, що цілком складаються з еліптованих і номінативних речень, тобто не містять жодного повного (такі приклади трапляються, зокрема, у вигляді журнальних статей, тексту пісні чи розділу манґи). У неповних реченнях часткового або повного вилучення зазнає присудок, що подеколи унеможливлює трактування граматичного часу одного речення чи й цілих текстів. Опущення присудка, що нерідко супроводжується впровадженням знаку оклику, нетипового для японського тексту загалом, зміщує акцент із дії на предмети, які реципієнтові презентують ізольовано, неначе недбало, що, з одного боку, веде до легшого сприйняття інформації, проте, з іншого, поширює хибні зразки слововживання через невідповідність будови таких повідомлень синтаксичній нормі. Крім повного або часткового вилучення присудку з речення мові масової культури також притаманні речення-слова, виражені одним лише вигуком; вигуки нерідко заміняють собою і дієслова у позиції присудка. 

Висновки. Зловживання в мові масової культури еліпсисом і номінативними реченнями неначе наближує її до просторіччя чи спонтанного неформального мовлення, що, швидше за все, має на меті зробити мову масової культури доступнішою, а сенси, які вона транслює – «ближчими» до споживача. У відтворенні просторіччя в синтаксичній будові мови масової культури вбачаємо її сугестивний потенціал, а також її деструктивну роль у розмиванні літературних норм і підриві «відчуття» мови серед аудиторії масової культури.

 

Біографія автора

  • Т. Комарницька, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

    Кандидат філологічних наук, доцент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 

Посилання

Boyukhanim, E. (2022). Ethnocultural Analysis of Prayers, Cheers and Damnations in Dialogical Speech. AD ALTA Journal of Interdisciplinary Research. 12/2022. Issue 2, special XXIX, 43-48. https://www.magnanimitas.cz/12-02-xxix

Bukriienko, A., Komarnytska, T., Komisarov, K., & Riabovolenko, I. (2019). The newest trends in word-formation as a response to current society requests (the example of Japan). ASTRA Salvensis. Salva: Transilvanian Association for the Literarure and Culture of Romanian People. Supplement no.1, 63-80. https://doi.org/10.52846/aucssflingv.v43i1.21

Dombrovska, M. (2005). The definitions of the “mass literature”. Slovo i Chas, №11, 54-65 [in Ukrainian]. [Домбровська, М. (2005). Дефініції «масової літератури». Слово і час, №11, 54-65].

Gurbanova, L. (2021). Analysis of the Intonation of Dialogical Text. AD ALTA Journal of Interdisciplinary Research. 11/2021. Issue 2, special XXI, 85-89. https://www.magnanimitas.cz/11-02-xxi

Hundorova, T. (2008). High culture and popular culture: the Slavic context. Slovo i Chas, №9, 52-63 [in Ukrainian]. [Гундорова, Т. (2008). Висока культура і популярна культура: слов’янський контекст. Слово і Час, №9, 52-63].

Kataoka, E. (1992). Social class and cultural reproduction. Riron to Houhou (Sociological Theory and Methods), Vol.7, №1, 33-55 [in Japanese]. [片岡栄美. (1992). 社会階層と文化的再生産。理論と方法 (Sociological Theory and Methods), Vol.7, №1, 33-55].

Komarnytska, T. (2022). Lexical, grammatical and stylistic negative phenomena in the language of Japanese mass culture (using the language of Japanese fashion magazines as an example). Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Skhidni movy ta literatury. Issue 1, 5-11 [in Ukrainian]. [Комарницька, Т. (2022). Лексичні, граматичні та стилістичні негативні явища в мові масової культури Японії (на прикладі мови японських модних журналів). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. Вип. 1, 5-11]. https://doi.org/10.17721/1728-242x.2022.28.5-11

Macdonald, D. (1983). Against the American Grain (New Introduction by John Simon). A Da Capo Paperback.

Melnyk, I. V. (2020). The mechanisms of the state regulation of the information and mass culture influences on the value orientations of the society in the context of the hybrid war. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads’koho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. Mekhanizmy publichnoho upravlinnia. Vol. 31 (70), № 4, 76-80 [in Ukrainian]. [Мельник, І. В. (2020). Механізми державного регулювання інформаційних та масовокультурних впливів на ціннісні орієнтири соціуму в контексті гібридної війни. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. Механізми публічного управління. Том 31 (70), № 4, 76-80]. https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2020.4/12

Опубліковано

16.02.2024

Як цитувати

НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ У МОВІ ЯПОНСЬКОЇ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ПОРУШЕННЯ НОРМИ: DOI: https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.03. (2024). ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. СХІДНІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ, 1(29), 17-23. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.03

Схожі статті

1-10 з 40

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.