АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ ТЕАТР: ЙОГО РОЛЬ, ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ, ПРИЧИНИ УСПІХУ, ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-242X.2024.30.11Ключові слова:
Азербайджанський театр, культурна спадщина, національна ідентичність, соціокультурні наслідки, історична траєкторія, сучасні театральні практикиАнотація
Вступ. Історія азербайджанського театру є багатим полотном, витканим з різноманітних культурних впливів і художніх виразів. Досліджує найдавніші театральні форми Азербайджану, простежуючи їхні корені й аналізуючи їхній вплив на розвиток унікальної театральної ідентичності. Цей комплексний огляд розповідає про шлях азербайджанського театру, підкреслюючи його витоки, ключові трансформації та стійку соціокультурну значущість. Позиція Азербайджану в цьому глобальному контексті була унікальною завдяки його стратегічному розташуванню на перехресті Східної Європи та Західної Азії. Театр в Азербайджані виник як потужний засіб вираження, що відображав суспільні прагнення, боротьбу і трансформації. Висвітлює створення перших театральних ініціатив наприкінці ХІХ ст., наголошуючи на їхній ролі у збереженні мови, формуванні національної ідентичності та соціальних коментарях. Також досліджує труднощі й остаточні перемоги, із якими стикався цей новий вид мистецтва. Спираючись на різноманітні джерела, дослідження розглядає еволюцію ролі театру в Азербайджані – від форми розваг до освітнього інструменту, ураховуючи технологічні досягнення ХХІ ст. Отже, ранні театри Азербайджану сприяли: збереженню мови, формуванню національної ідентичності, наданню сили та емансипації; виступали мостом між минулим і сучасним, сприяюли культурному обміну та дипломатії, розвитку освіти та просвітництва, а також економічним чинником. Як і в інших художніх рухах світу, шлях азербайджанського театру був позначений як поразками, так і перемогами. Хоча його виникнення стало сміливою заявою про культурну самовираженість, його стійкість вимагала терпіння, інновацій. Незважаючи на ці труднощі, азербайджанський театр зазнав значних тріумфів: підтримка громади, визнання за межами кордонів, еволюція спадщини, платформа для соціальних дискурсів, освітня роль і міжнародне визнання.
Посилання
Altstadt, A. L. (1992). The Azerbaijani Turks: Power and identity under Russian rule. Hoover Press.
Atkin, M. (1993). Russia and Iran, 1780–1828. University of Minnesota Press.
Jafarov, E. (2019). The creative work of Vagif Ibrahim as a bifurcation point for weastern and eastern theatres. Central Asian Journal of Art Studies, 4(3), 67–72.
Hobsbawm, E. J. (1992). Nations and nationalism since 1780: Programme, myth, reality. Cambridge University Press.
Martin, T. (2001). Affirmative action empire: Nations and nationalism in the Soviet Union, 1923–1939. Cornell University Press.
Mirzayeva, G. (2020). The piano music of Azerbaijan: national and cross-cultural influences on contemporary performance practices [Unpublished Doctoral thesis, Guildhall School of Music and Drama].
Shay, A. (1995). Bazi-ha-ye Nameyeshi: Iranian women's theatrical plays. Dance Research Journal, 27(2), 16–24.
Smith, A. D. (1971). Theories of nationalism. Duckworth.
Swietochowski, T. (1985). Russian Azerbaijan, 1905–1920: The shaping of a national identity in a Muslim community. Cambridge University Press.
Rubin, D. (1994). World Encyclopedia of Contemporary Theatre. Routledge.

Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Zamina Aliyeva

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтесь з політикою за посиланням https://oriental.bulletin.knu.ua/licensing-and-copyright